Анекдоти українською

Тонка грань

Англієць підходить від віконця тоталізатора.
— Якщо цей кінь прийде першим, тоді я зможу одружитися, — каже він другу.
— А якщо він не прийде першим?
— Тоді я вимушений буду одружитися…

Реялізм

Одна білявка запитує иншу:
— Про що ти мрієш?
— Я мрію про те, що якось разом зустріну фею, яка подарить мені сто тисяч долярів…
— А чому не мільйон?
— На, мільйон — це нереяльно…

Жорсткий світ

Жінка розповідає подружці:
— Подала я в суд на чоловіка, щоби аліменти платив.
— І що?
— Відмовили: спершу, кажуть, слід розлучитись…

Здоровим важче

Яка різниця між шизофреником і неврастеніком? Шизофреник упевнений, що 2*2=5, і спокійний, а неврастенік знає, що 2*2=4, і нервує.

Просвіта

Абрам зогрішив із чужою жінкою й, як належить, прийшов до синагоги за відпущенням гріхів. Його зустрічає рабин.
— Відповідай, із ким ти зчинив гріхопадіння?!
— Не можу, рабі.
— Можеш і не намагатись! Я й так знаю, що ти зогрішив із жінкою пекаря Шихмана — вона відома блудниця.
— Ні, рабі.
— Ні?! То, значить, ти зогрішив із дочкою кравця Каца?! Як ти низько опустився, нещасний!
— Ні, рабі.
— Що-о-о?! Невже ти сплутався з цією розпусницею, небіжкою крамаря Рабиновича?! О-о-о-о!
— Ні, рабі.
— Ах, ні?! Геть звідси, розпуснику! Не буде тобі ніякого відпущення!
Абрам виходить із синагоги задоволений, як слон. Жиди, що стояли біля ґанку, запитують його:
— На, як, Абраме, відпустив тобі рабі гріхи?
— Ні.
— А чого ж ти тоді такий задоволений?
— Зате я про таких три адреси дізнався!

Так буде з кожним

Сидить рибалка на березі. Підходить до нього чоловік і запитує:
— На як, зловив щось?
— Та от, одного був зловив.
— На й як, великий?
— Та кіло 70 буде.
— Ого! А покажи!
— Та я його в річку викинув.
— Навіщо?!
— Та бо він теж усе розпитував: Зловив щось? Зловив щось?

Самая смешная история дня.

Ехал в самый ливень по рабочим делам, увидел тётку, у которой сломался зонт. Остановился, посадил, подвёз до метро — и в благодарность получил только козью морду, что не до пункта назначения. Я ж буржуй на колесах, посреди рабочего дня просто так покататься поехал, никуда не спешу — что мне стоит довезти её с Кузьминок до Новослободской?

Знакомая позвонила в истерике: не успевает подготовить урок по английскому. Мне не жалко, перевёл ей шесть страниц, пока сидел на работе. Остался виноват: «Почему на абзацы не разбил? В оригинале всё по-другому, как я нужное место найду?»

Другу экстренно понадобилась крупная сумма, а у меня всего пять штук свободных. Остался с таким ощущением, как будто не отдал ему последние деньги, а сам должен остался.

Мать работает на «скорой». Четыре дня назад доставили пожилую тётку. Отрубилась на остановке, и два молодых парня почти полчаса до приезда «скорой» держали тётку на непрямом массаже сердца, чем, собственно, жизнь ей и спасли. Мать их видела. Одному пришлось самому укол делать — перенервничал, у второго руки не поднимались и куртка (не рубашка!) от пота промокла. Тётка уже домашний хавчик лопает, а сердобольные родственнички хотят знать, не осталось ли координат спасителей. Не поблагодарить — на лечение стрясти: устроили тётеньке трещину в ребре в процессе реанимационных мероприятий. И даже уверения, что профессиональный медик был бы не столь деликатен и пару рёбер бы сломал как пить дать, не работают…